Пті-Дрю. Коля Колосовський та Микита Балабанов

Зазвичай в Україні більшість сходжень високого класу будуть десь видними на Чемпіонатах. Але наразі все міняється і є хлопці, які ходять круті маршрути поза офіційною альпіністською системою. Коля Колосовський - таке от відкриття. Вони з Нікітою Балабановим пролізли в 2019 році складний маршрут ALLAIN-LEININGER на Пті-Дрю. Вершина неймовірної краси. І Коля розповів про сходження.

• Пті-Дрю - символ Шамоні. Маршрут один з найскладніших. Розкажи про сам маршрут.

Більшість людей, які вперше потрапили в долину Шамоні, відразу шукають сніжну шапку вершини Монблану. Та, як на мене, вона сильно програє стрімкому силуету скелястого шпилю Les Drus. І хоча Pti Dru лежить у відрозі значно масивнішої вершини Aiguille Verte. Вона сильно перевершує її за популярністю, дійсно ставши символом Шамоні. ЇЇ зображення можна знайти у будь-яких сувенірних магазинчиках, екіпірувальних центрах і фотогалереях.

У мене ніколи не було сумнівів, щодо сходження на цю вершину, це було лише питанням часу і минулого літа усі фактори склались на її користь. Одного разу побачивши її вже ніколи не забудеш. На вершину нема жодного простого маршруту. Стрімкі лінії, грані і контрфорси, неймовірний моноліт можна споглядати вічно. Завмерши під враженням на оглядовій площадці Монтенверс, що відділена від стіни льодовими полями льодовика Мер де Глас.

Для мене робота в Шамоні це можливість знаходитись у горах і ходити маршрути, що захоплюють. І от коли ми з Нікітою задумались куди залізти… і одразу, першою кандидатурою в нас обох виявилась Пті-Дрю, адже ми обидвоє ще не були на ній.

Через низку потужних обвалів, багато маршрутів на західній стіні частково чи повністю зруйновано. Для сходження ми обрали маршрут Алана-Ленінгера, що на час першопроходу був революційним і не втрачає актуальності й на сьогодні. Лінія надзвичайно логічна і поєднує цікавий мікст на початку і в кінці маршруту та серйозне лазіння в середній частині стіни, легендарна щілина Ленінгера. Маршрут входить в топ 100 маршрутів Шамоні і безперечно є золотою класикою району.

Стіна Petit Dru

• Як ви з Нікітосом його лізли? Хто був лідером, за яким принципом мінялися?

У нас було цілих два дні, що нас цілком влаштовувало. Спершу ми розглядали варіант проходження стіни за день, та через стан нижньої частини маршруту від нього прийшлось відмовитись. Значну частину ми пройшли одночасно, та у ключових місцях звичайно рухались поперемінно.

Нікіта Балабанов, Коля Колосовський

Нікіта, як майстер міксту, йшов першим увесь перший день, до затишної площадки посеред контрфорса. На другий день настала й моя черга, мені дістались скелі і знаменитий ключ щілини Ленінгера. Перед спуском, необхідно піднятись і на вершину Гранд Дрю, з якої веде дюльфер. З перемички першим знову працював Нікіта, подолавши ледь не найважчий для нас момент виходу на гребінь.

• З якою горою чи маршрутом ти порівняв би маршрут і гору зі свого досвіду?

Найбільше Дрю нагадує мені Гранд Жорас, північна орієнтація, граніти Шамоні, багато льоду і міксту в поєднанні із важкими скелями. При цьому обидві вершини самобутні і дуже різні.

Частково, її можна порівняти з Ушбою, особливо у першій частині маршруту. А ключ мені дещо нагадав стіну Форканта у Криму, хоча й зовсім в інших умовах. Та, серед усіх, Дрю завжди буде виділятись своєю унікальною харизмою.

• Який технічний рівень треба мати, щоб ходити таки маршрути?

Впевнений! Насправді необхідна як завжди сукупність факторів. Гарний рівень лазіння, знайомство з гранітним тредом, і мікстом. Також значну роль грає швидкість і знаходження нитки маршруту, що не завжди очевидне у таких умовах на складному рельєфі. Не хотілося б дочекатись негоди на такій стіні.

Але одних технічних навичок не достатньо для знайомства з такими вершинами. Дуже важливу роль грають психологічна складова, концентрація, здатність діяти у непередбачуваних обставинах і, звичайно, команда. Це, мабуть, найголовніше.

• Хто твої вчителі в альпінізмі? На кого орієнтуєшся в рості?

Насправді нічого екстраординарного. Я з дитинства фанатів від Райнгольда Месснера. Усі ці 8000 - це те, заради чого хотілось йти далі і далі. Він розширював рамки можливого. Та найбільше і завжди я любив Улі Штека, він був для мене променем сонця))) Звичайно, я дуже поважаю Колдвелла, Хоннольда, Анкера і Лама. Захоплююсь фото Джіммі Чіна.

Я починав займатись альпінізмом із секцією при федерації альпінізму і швидко збагнув, що прагну іншого. Я брав участь у безлічі зборів, але дедалі більше починав ходити сам. Тренера чи ментора я не мав, лише декількох напарників, що змінювались і поступово відходили від гір. Тому усього доводилось досягати самостійно.

• Розкажи про 82*4000. Що з цього ти сходив? Що найближче плануєш?

У світі піднявся справжній 4000-Бум. Я вже бачив фільми напівпрофесіоналів, що одержимі 82 вершинами, зустрічав хлопців із Канади, що прилетіли спеціально для 82, щоправда, охололи після трьох.

Насправді це дуже гарний проєкт. Вершини розкидані по усім Альпам і сходження на них дає змогу познайомитись із найвіддаленішими регіонами, отримати багато досвіду і насолодитись неповторністю величних ліній.

Я не прихильник усіляких листів і колекцій, та у мене вже близько 50х4000. Серед них ультра популярні і невідомі, пішохідні і технічно складні. Деякі з них ми ходили в компанії із моїм напарником Славком, більшість удвох із Наткою Nata Mostova, щось я бігав і сам. Та кожна вершина неповторна і зупинятись я не планую.

Щойно відкриються кордони, планую пройти один із найдовших за протяжністю маршрут неймовірної краси L'intégrale de Peuterey. Це майже все що залишилось у регіоні Шамоні. Далі, ще декілька пірамід навколо Церматту і скітур у Бернських Альпах, що зірвався цього березня.

На вершині

• Як тренуєшся зазвичай? Взагалі розкажи скільки часу в горах проводиш.

Багато різноманітного бігу і по можливості плавання. Постійний велосипед, максимальна кількість лиж і скітуру. Захожу у тренажерний зал. Стараюсь проводити більше часу на скелях, хоча б пару місяців на рік.

Зараз я знаходжусь у горах близько 9 місяців на рік. Це Альпи, Гімалаї, Анди і Карпати. Стараюсь постійно додавати щось новеньке. Дуже люблю Скелі Таїланду, Лаосу, Туреччини, Греції, Іспанії і Італії.

• Я бачив, ти водив на непальські 6к людей як гід. Чи є спортивні плани на Великі гори?

Плани завжди були. У 2016 я намагався втілити ультра амбіційний проєкт сніжного барса за один сезон. Здавна мріяв про магічні 8000. Та висота завжди виходила за межі бюджету, і знаходити фінансування у мене не виходило. Проте я переконаний, що це ще попереду, неодмінно піднімусь повище!

Petit Dru

• Удачі та нових сходжень!

Nikita Balabanov

Nikolas Kolosovsky

Oleksii Kelin

29.06.2020